ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

загальноосвітньої школи І-ІІ ст. с. Погулянка

Любешівського району Волинської області

на 2018/2019 навчальний рік

Загальні положення 

Освітня програма передбачає:

-        формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності

дитини;

-        виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-        утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Проосвіту» тапостанов Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початковоїзагальноїосвіти», від 14 січня 2004 року № 24 та від 23 листопада 2011року  № 1392  «Про затвердження державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 клас).

Початкова загальна освіта

І ступінь

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»)

Освітня програма загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Щитинь І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», рішення колегії МОН України від 23 лютого 2018 року «Про затвердження Типових освітніх програм (1-2 класи) НУШ»  (наказ Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2018 року № 268) та Типових освітніх програм, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від  20 квітня 2018 року № 407.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Навчання здобувачів освіти   Нової української школи (НУШ)

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік); 2-4 класів – 2695 годин/навч. рік: 2 класи – 25 годин на тиждень (875 годин/ навч.рік); 3 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для  початкової школи (1клас) з навчанням українською мовоювідповідно НУШ-2, додатка 1 до наказу №268 від 21.03.2018 (Таблиця 1 до освітньої програми).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Відповідно до мов навчання у  2-4 класах передбачено навчальний план початкової школи з українською мовою навчання (Таблиця 2 до освітньої програми). Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (Таблиця 3 до освітньої програми)

Очікуванні результати навчання здобувачів початкової освіти.Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня  програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозвзок освітніх галузей, логічна послідовність їх вивичення.

Освітні галузі 1 клас НУШ:

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

Математична галузь(математика) ставить за метурізнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсуматематики здійснюється за такимизмістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ»)  будуть реалізовуватись в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей. Орієнтовний розподіл  годин між освітніми галузями: мовно – літературний  - 1год, математична – 1год, природнича, технологічна, інформативна, соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична – 5год.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу таставить за метурізнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

• доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
• опрацювання інформації;
• перетворення інформації із однієї форми в іншу;
• створення інформаційних моделей;
• оцінки інформації за її властивостями.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за метурозвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь  (фізична культура) ставить за метувсебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

• додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,
• проведення індивідуальних консультацій,
• проведення групових занять.

На посилення предметів інваріантної складової,а саме української мови та літратури у 1класі  з варіативної складової використано 1 годину для проведення індивідуальних та групових занять.

Навчальні плани початкової школи(2-4кл.) передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Освітні галузі 2-4 класи:

Мови і літератури

Математика

Суспільствознавство

Природознавство

Мистецтво

Технології

Здоров'я і фізична культура

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)",  "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво".

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

• додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,
• проведення індивідуальних консультацій,
• проведення групових занять.

З метою формування моральних цінностей і християнської культури по 1 годині варіативної складової у 2-4 класах виділено на курс «Християнська етика в українській культурі» – «Дорога Милосердя» (2кл.), «Дорога Доброчинності» (3кл.), «Дорога Мудрості» (4кл.).

Метою вивчення курсу «Зарубіжна література» у 2-4-их класах спрямоване на формування національної свідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю, мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення. З цією метою виділено по 1 годині у 2-4класах.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

• дослідницькі,
• інформаційні,
• мистецькі проекти,
• сюжетно-рольові ігри,
• інсценізації,
• моделювання,
• ситуаційні вправи,
• екскурсії,
• дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

• різні типи уроків,
• екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• спектаклі,
• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

• здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
• досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
• готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
• усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
• володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

А також  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Базова загальна середня освіта

ІІ ступінь

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Освітня програма ІІ ступеня загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Погулянка складена у відповідності  до Державного стандарту початкової загальної освіти (постанова КМУ від 20.04.2011р. № 462) та до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від  20 квітня 2018 року  № 405.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (Таблиці 4 до освітньої програми), який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Варіативна складованавчальних планів використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової.

У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

Зокрема для вивчення:

- української мови у 5,7-9 класах по 0,5 год.;

- історії України у 5,8-9 класах по 0,5 год.;

- біології у 8-9 ткласах по 0,5 год.;

- географії у 9 класі 0,5год.;

- хімії у 8-9 класах по 0,5 год.;

- фізкультури у 5,9 класах по 0,5 год.

• запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію.

З метою формування у школярівправильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, розвитку дослідницьких компетентностей учнів, виховання екологічної культури включено факультативний курс «Юний географ- краєзнавець» у 5,7 класах – по 1год.

З метою відродження та розквіту духовної культури суспільства, виховання підростаючого покоління в дусі християнської моралівведено курс «Основи християнської етики» у 5,7,8 класах по 1 год.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій, зокрема: «Легка атлетика», «Футбол», «Волейбол».

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних программах (Таблиця  5 до освітньої програми).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів базової загальної освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Ключові компетентності такі, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметівта предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором,

Зокрема, при вивченні курсу «Юний географ – краєзнавець» в учнів розвиваються бережливе ставлення до навколишнього середовища, екології, формування критичного мислення, формуються вміння критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.

• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, вякій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсіївпершу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Система внутрішнього забезпечення якості

Система внутрішнього забезпечення якості складається   з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально -методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
•  якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів, якістю знань, уміння й навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

У навчальному закладі працює 21 педагогічний працівник. Школа забезпечена працівниками на 100%.

Якісний склад педагогічних працівників школи:

«Спеціаліст», 10 розряд - 4 (19%)

«Спеціаліст», 11 розряд -7 (34%)

«Спеціаліст другої категорії» - 5 (24%)

«Спеціаліст першої категорії» - 1 (5%)

«Спеціаліст вищої категорії» - 2 (9%)

Педагогічне звання «Старший вчитель» - 2 (9%)

У навчальному закладііз загальної кількості педагогічних працівників працюють: 1 директор, 1 заступника з НВР (0,5 п.о.), 2 педагоги-організатори (по 0.5п.о.).

У школі працює кваліфікований колектив педагогів, спроможний вирішувати поставлені освітні задачі.

Навчально-методичне забезпечення якості

Освітній процес у навчальному закладі здійснюється за програмами і підручниками, які рекомендовані МОН України для використання з закладах загальної середньої освіти.

Повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання вчитися – головне завдання закладу освіти. На нашу думку вирішенню поставлених перед освітою завдань сприяють інноваційні технології навчання.

   Упровадження нетрадиційних педагогічних технологій суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів.

     Використання комп'ютерних технологій у нашій школі не тільки допомагає організувати навчальний процес з використанням ігрових методів, але й отримати більший зворотний зв'язок.

    Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях - умінь. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу "учень-комп'ютер".

   Використання ресурсів і послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя   і учня в усіх видах діяльності.

    Проектна діяльність також є методом активізації навчально-пізнавальної активності. Цьому сприяє висока самостійність учнів у процесі підготовки проекту. Учитель, який виступає координатором, лише спрямовуючи діяльність учня, який досліджує обрану тему, збирає найповнішу інформацію про неї, систематизує, отримані дані і представляє їх, використовуючи різні технічні засоби, в тому числі, і сучасні комп'ютерні технології.

    Метод інтеграції, який сприяє формуванню міжпредметних понять, визначає характер міжпредметних зв'язків за фактором часу (попередні зв'язку, перспективні, синхронні), дозволяє здійснювати міжпредметну координацію змісту навчального матеріалу з метою його оптимізації (усунення дублювання, різночитання, хронологічної неузгодженості). Даний метод дозволяє адаптувати зміст навчальних програм до можливостей конкретних учнів, створює сприятливі умови для розвитку особистості кожного учня, формування позитивної мотивації навчання, адекватності самооцінки, максимально можливої успішності навчання.

    Інноваційні методи у викладанні - це нові методи спілкування з учнями, позиція ділового співробітництва з ними і долучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи - це методи, що дозволяють учням самоствердитися. А самоствердження - це шлях до правильного вибору своєї професії.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Для здійснення освітньої діяльності в навчальному закладі функціонують такі навчальні кабінети:

• філологічних лисциплін;
• природничих лисциплін;
•  інформатики;
• Історії;
• Декорптивно-прикладного мистецтва;
• Початкового навчааня (3);
• бібліотека;

Кабінет інформатик частково облаштований згідно вимог до Положення про навчальний кабінет. В школі є 8 компютерів (5 з яких отримано у 2016 році), 2 ноутбуки, наявний інтернет.

• має свій харчоблок, який забезпечений необхідним технологічним обладнанням, посудом та кухонним інвентарем, миючими та дезінфікуючими засобами. Усі здобувачі освіти охоплені гарячим харчуванням.

У навчальному закладі створені необхідні умови для проведення освітньої діяльності, однак матеріально-технічна база потребує постійного оновлення та покращення.

ВІДОМОСТІ про кількісні та якісні показники матеріально-технічного
забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти

1. Інформація про загальну площу приміщень, що використовуються у навчанні

2. Забезпечення приміщеннями навчального призначення, іншими приміщеннями, спортивними майданчиками

3. Обладнання навчальних приміщень та майданчиків

Якість проведення навчальних занять

Основним видом навчальних занять у нашій школі є:

- урок (традиційний, нетрадиційний);

- індивідуальне заняття;

- консультації: індивідуальні, групові;

- факультативні заняття;

- екскурсії.

   Очевидним є   те, що при наявності навчальних планів, програм урок був, є і залишиться основною формою організації   навчального процесу в школі.

    Реалії сьогоднішнього дня вимагають нових підходів до організації навчального процесу в школі, зокрема, проведення уроку.

    Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку і доводити її.

    Для сучасного уроку характерними ознаками є:

–   варіативність і гнучкість структури уроку;

–   спрямованість уроку на особистість учня;

–   оптимізація форм роботи на уроці;

–   формування найважливіших компетентностей учнів;

–   співпраця вчителя і учня.

   Як будують сучасний урок учителі нашої школи? Роблять це так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями та вміннями, а й викликав би у дітей щирий інтерес, природню зацікавленість, формував би їхню творчу свідомість?

    Основними заповідями вчителів нашої школи щодо підготовки і проведення уроку є:

1.Тема уроку відповідає навчальній програмі. Вчителі, особливо при підготовці відкритих уроків, сформулюють тему так, щоб вона звучала відповідно вимогам Програми. Оскільки Програма – загальнодержавний та загальнообов’язковий документ, що підлягає неухильному виконанню.

2.Чітке визначення мети уроку. Готуючись до уроку, вчитель продумує кожен свій крок, обирає ті форми і методи, які відповідають віковим особливостям дітей, індивідуальним особливостям класу. Якщо чітко визначена мета уроку, то відповідно до неї вчитель здійснює пошук найефективніших форм роботи на уроці. Вчителі, визначаючи мету уроку, не зупиняються виключно на навчальному аспекті триєдиної   мети уроку, а включають розвивальний та виховний аспекти. Це, на нашу думку, свідомо робить урок повноцінним у плані формування компетентностей школярів, не призводить до помилок, упущень у виборі оптимального варіанта проведення навчального процесу.

Триєдина мета уроку – це завчасно запрограмований вчителем результат, який повинен бути досягнутий ним і учнями в кінці уроку. Вона вміщує три аспекти: навчальний, розвивальний, виховний.

Навчальний аспект: озброїти учнів знаннями з даної теми. При плануванні навчальної мети педагоги визначають, якого рівня якості знань пропонується досягнути учням на цьому уроці: репродуктивного, конструктивного чи творчого. Ключовими словами, що характеризують навчальний аспект є: «навчити», «розкрити», «показати», «ознайомити», «довести», «порівняти», «систематизувати», «узагальнити» тощо.

Розвивальний аспект мети уроку передбачає формування вмінь та навичок і може бути сформульований для кількох уроків, а іноді й для уроків цілої теми. Він складається із кількох блоків: розвиток мовлення, мислення, сенсорної сфери. Ключовими словами є: «розвивати», «формувати», «практикувати» тощо.

Виховний аспект мети уроку передбачає використання змісту навчального матеріалу, форм і методів навчання для формування і розвитку моральних, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості школяра. Ключове слово «виховувати».

3.Мета уроку визначає його тип, а тип – структуру заняття. Наші вчителі пам’ятають, що тип уроку визначається метою. Отже, мета уроку → тип уроку → структура уроку → розрахунок часу на різних етапах уроку. Оскільки мета уроків є різноманітною, різноманітними будуть і відповідно структури уроків. Це дає можливість уникнути традиційного комбінованого типу уроку.

4.Конспект уроку вчителі складають у довільній формі. Конспект – це творчість вчителя, це його професійний почерк. У деяких випадках учителі користуються «готовими» поурочними планами-конспектами. Це правомірно, якщо такі напрацювання мають гриф і їх «Рекомендовано МОНУ» або «Схвалено Вченою радою ОІППО». Проте вчитель пам’ятає, що автором сценарію, режисером-постановником і виконавцем уроку є він сам. Навчальні можливості дітей конкретного класу знає тільки він, і тому саме він є відповідальним за успіх чи провал будь-якого уроку, а не автор «готових» методичних розробок.

5.Оптимальний, обґрунтований   вибір форм і методів проведення навчального заняття. В останній час «модним» стало проведення уроків у новій, нетрадиційній ігровій формі: урок-аукціон, урок-вікторина, урок-екскурсія (подорож), урок-диспут тощо. Звичайно, не можна стверджувати, що всі ці уроки апріорі є не ефективні. Такі заняття забавляють, збуджують, захоплюють, але вчителі не забувають, що урок повинен ще і навчати. Як свідчить практика, найрезультативнішим є той урок, на якому оптимально та раціонально підібрані   навчальні форми і методи, поєднані традиційні та нетрадиційні підходи до проведення навчального заняття.

6.Раціональне і комплексне використання тих чи інших засобів навчання. Вчителі на уроках використовують різноманітні технічні засоби навчання, дидактичні матеріали тощо, діючи за принципом: усе в міру. Застосування вчителем кожного засобу виправдано  , тому що воно економить сили педагога та учня, час уроку, покращує сприйняття навчального матеріалу, дозволяє здійснити контроль за тим, що вивчено тощо.

7. Продумування, передбачення «родзинки» уроку. Учителі вважають: щоб навчальне заняття було цікавим для дітей, воно повинно містити таке, що викликає подив, захоплення, інтерес – одним словом те, що вони будуть пам’ятати, коли все інше забудеться. Це реалізуємо через цікаві факти або навіть нестандартні підходи до уже відомого.

1. Об’єктивне, справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку.

    По-перше, кожен учитель чітко визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка.

    По-друге, формулює  для себе критерії та стандарти оцінювання.

Як свідчить сучасна педагогічна практика, в процесі оцінювання рівня навчальних досягнень учнів доречно використовувати два типи критеріїв: соціальні та індивідуальні.

    Інструментарієм соціального оцінювання сьогодні є «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», розроблені МОНУ на міжпредметному та предметному рівнях.      Застосування індивідуальних критеріїв дає змогу порівняти результат, отриманий учнем сьогодні, з його попередніми результатами, і тим самим виявляється динаміка його розвитку.

    Важливим способом індивідуального оцінювання виступає самооцінка, коли кожен учень аналізує свою діяльність, визначити якість своєї роботи та шляхи її підвищення. Під час перевірки роботи учня вчителі здійснює\ють аналогічну діяльність: якщо він погоджується з оцінкою учня, то обводить її, якщо ні – ставить свою, коментуючи її усно або письмово. Коментування оцінки є обов’язковим, незалежно від того, чи відповідь учня є усною чи письмовою. 

    Поєднання вчителем у своїй роботі індивідуальних і соціальних еталонів проявляється в тому, що учень не тільки засвоює зміст навчального матеріалу, а й сам контролює і корегує свою пізнавальну діяльність. Це і є ідеальна ситуація з критеріями оцінювання.

     Отже, не дивлячись на бурхливі зміни в суспільному житті, інноваційні підходи до вирішення освітянських проблем, урок як класична форма в  нашій школі є стержнем організації навчально-виховного процесу.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

    Вступ. Модель моніторингу якості освіти у нашому навчальному   закладі визначає єдину систему здійснення внутрішкільного моніторингу, що  включає збір, збереження (формування бази даних), опрацювання  (аналіз і оцінка) та розповсюдження інформації про якість освіти в ньому,  прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки і основних тенденцій його розвитку, розробку науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо покращення ефективності діяльності школи.

    Створення   моделі  зумовлено необхідністю вироблення та погодження єдиних підходів до здійснення внутрішнього моніторингу у навчальному закладі,  для виявлення   результативності  навчання і виховання  учнів,  забезпечення систематичного відслідковування  динаміки змін  в організації  навчально-виховного процесу, розвитку навичок самоаналізу та саморегулювання організаційної роботи у різних ділянках освітнього середовища школи з метою покращення ефективності управління навчальним закладом.

    Мета і завдання. Дослідження є комплексним і спрямоване на безперервне відстеження умов, процесу й результатів освітньої діяльності закладу, у ході якого – фіксацію якісних чинників розвитку за етапами (початок навчального року – процес навчання – кінець навчального року).

    Аналіз забезпеченої в навчальному закладі освітньої діяльності здійснюється з урахуванням таких критеріїв або об’єктів внутрішкільного моніторингу (за етапами здійснення діагностичних зрізів):

• готовність учнів до навчання та психологічна комфортність суб’єктів освітнього процесу (умови – процес);
• рівень професійної готовності педагогів до реалізації освітніх завдань (умови – процес – результат);
• рівень навчальних досягнень учнів у початковій, допрофільній (галузевій) та профільній (галузевій) підготовці (умови – процес – результат або умови – результат);
• рівень досягнення освітньо-виховних цілей (процес – результат);
• інтелектуально-творчий розвиток і досягнення учнів. (умови – результат).

    Суб'єкти  внутрішкільного   моніторингу:  педагогічний колектив,  адміністрація,  учні,  батьки.

    Мета спостереження – охарактеризувати якісний рівень організації освітньої діяльності в навчальному закладі, спрямований на особистісний інтелектуально-творчий розвиток школярів та забезпечення їхніх освітніх запитів, а також виявити чинники, що на нього впливають.

    Відповідно до визначеної мети та критеріїв якості, основними завданнями моніторингового дослідження є:

1. здійснити діагностичний аналіз рівня навчальної мотивації та інтелектуально-освітніх потреб учнів школи, що дозволяють спрогнозувати їхні освітні запити та охарактеризувати міру готовності до навчальної діяльності;
2. визначити психолого-педагогічні особливості та характер взаємовідносин суб’єктів освітнього процесу з метою впливу на якість навчальних результатів учнів;
3. дати характеристику професійної готовності педагогів колективу до вирішення  інноваційних освітніх завдань, зосереджуючи увагу насамперед на таких якостях, як: ініціативність, професійна активність, здатність до самоосвіти, інформаційно-комунікативна компетентність, творчість з метою виявлення впливу професійного рівня педагога на творчі навчальні досягнення учнів;
4. здійснити аналіз якісного рівня профільної (філологічної, математичної) підготовки учнів школи у його розвитку;
5. проаналізувати стан реалізованості освітньо-виховних завдань, що є в основі програми виховної роботи навчального закладу, а також чинники, що впливають на якість результатів.

Організація моніторингу

1. Створення Програми моніторингових досліджень в навчальному закладі, що визначає цілі, завдання, напрями, об’єкти та періодичність досліджень, необхідних  для реалізації стратегії розвитку навчального закладу,  виконання школою погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг. Програма моніторингових досліджень складається на той самий термін, що й інші ухвалені у навчальному закладі документи стратегічного планування.

2. Розробка   проекту внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища, передбачених Програмою, зокрема, умов, процесу чи результатів роботи навчального закладу. Проект визначає:

• мету та завдання дослідження;
• об’єкт дослідження;
• формування вибірки;
• терміни та процедуру дослідження;
• підбір та підготовку координаторів дослідження;
• визначення критеріїв оцінювання та показників (індикаторів), за якими збиратиметься інформація;
• визначення методів дослідження.

3. Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Програмою, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).

     4. Проведення дослідження, передбаченого Програмою (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).

5. Збір та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторно-критеріального аналізу,  описового пояснення).

6. Аналіз та інтерпретація результатів внутрішкільного моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який  має містити висновки та  рекомендації з метою  прийняття управлінських рішень,  корекції програм,  планів роботи школи,  роботи окремих учителів,  батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).

     7. Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.

   Прогнозовані результати моніторингу

Проводячи внутрішкільний моніторинг, наш навчальний заклад орієнтується на такі результати:

• підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентноспроможності навчального закладу;
• створення необхідних умов для творчої діяльності учасників навчально-виховногопроцесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;
• впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій

для оновлення змісту освіти й форм організації навчально-виховного процесу;

• активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу навчального закладу, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки   та   саморегуляції;
• удосконалення управління навчальним закладом, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку навчального закладу.

Складовим якості освіти є результати  підсумкового етапу моніторингу рівня навчальних досягнень учнів з навчальних предметів і моніторинг рівня якості знань учнів за навчальний рік .

Відповідно до плану роботи школи на 2017 -2018 навчальний рік у травні-червні   2018 року було підведено підсумки навчальної діяльності учнів за 2017-2018 навчальний рік.

За результатами річного оцінювання учні 3-9 класів показали такі результати:

Результати навчально-виховного процесу (якість знань)

З таблиці видно, що навчальні досягнення учнів з правознавства, всесвітньої історії, біології, географії, хімії, історії України , у порівнянні з минулим роком, покращилися. З української мови,  англійської мови, геометрії,  у порівнянні з минулим роком,  погіршилися.

Моніторинг навчальних досягнень учнів за 2017-18 н.р.

Покращився якість знань з таких предметів: алгебра, геометрія, англійська мова, зарубіжна літ., біологія, хімія, фізична культура.

Понизився якісний показник знань з фізики, української мови, інформатики.

Всі вищезазначені  результати вказують на те, що не всі  учні відповідально ставляться до опанування навчальних дисциплін, а результатом є прогалини у знаннях.  Вчителям, які викладають навчальні предмети,  необхідно стимулювати учнів до якісного навчання, визивати в учнів інтерес до свого предмету та більш якісно підходити до підготовки та викладання предмета, готувати учнів до складання ДПА, ЗНО.  

Результати державної підсумкової атестації

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», вимог Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778, п.1 розділу ІІІ Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, листів МОН України від 31.01.2018р. №1/9-66 «Про організоване завершення 2017/2018  н.р. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти» в 4-му та 9-му класах  було  проведено державну підсумкову атестацію з  таких  навчальних предметів:

• 4клас: українська мова(мова та читання)  – 15 травня, математика – 17 травня,
• 9 клас: українська мова – 30 травня, математика – 04 червня, українська література – 07 червня.

Державна підсумкова атестація засвідчила такі результати: 

Початкова школа

Аналіз результатів показав, що більшість учнів виконали роботи з усіх предметів на високому та достатньому рівні.

     Таким чином, результати державної підсумкової атестації показали, що в  учнів 4 класу на досить високому рівні сформовані ключові та загальнонавчальні компетентності, що передбачені Державним стандартом початкової загальної середньої освіти та відповідають освітньому рівню випусника початкової школи.

Основна школа

Результати державної підсумкової атестації в 9 класі  свідчать, що всього на   іспитах з 3 предметів учні отримали такі результати:

з української мови – вч. Зусько Л.Ф. % якості – 0;

з математики – вч. Драч О.В., % якості – 100;                                                                                     з біології  – вч. Гарбарчук В.М., % якості – 100.

Порівняльний аналіз отриманих  балів учнями  за рік і за  державну  підсумкову атестацію:

Результати навчальних досягнень при проведенні ДПА у 9 класі:

Кількість учнів, які отримали свідоцтва з відзнакою: – 0.

            ДПА з математики у 9 класі показала, що учні засвоїли навчальний матеріал. Недоліками у виконанні завдань є : спрощення дробово-раціональних виразів, застосування формул скороченого множення; логіка математичного мислення та обґрунтування положень; обчислювальні навички.

            ДПА з української мови  у 9 класі показала, що учні не в повній мірі засвоїли правопис складних прислівників, дієприслівників, розділові знаки у складному реченні, вставних словах, однорідних членах речення, зустрічаються недоліки у розділових знаках при дієприслівниковому звороті та переносі слів.

            ДПА з біології показала, що учні 9 класу мають грунтовні знанння з предмету.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

Оновлення методичної бази освітньої діяльності

Важливою складовою професійного росту та вдосконалення педагогів школи є належно організована  методична робота.Навчально-методична робота в закладі здійснюється на  виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» ,»Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально – виховного процесу; Постанов Кабінету Міністрів України, наказу відділу освіти, молоді та спорту від 30.08.2017р. № 190 «Про організацію та зміст науково – методичної роботи з педагогічними кадрами у навчальних закладах району та структуру методичної роботи у 2017-2018 н.р.», з метою стимулювання вчителів, оптимального використання творчого потенціалу педагогів, впровадження в навчально – виховний процес сучасних освітніх технологій:та з метою стимулювання вчителів, оптимального використання творчого потенціалу педагогів, впровадження в навчально – виховний процес сучасних освітніх технологій.

            Основними завданнями навчально-методичної роботи є :

• створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників;
• моніторинг якості загальної середньої освіти, рівня навчальних досягнень учнів;
• моніторинг умов забезпечення психічного та фізичного стану учнів;
• вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам ,у тому числі в період підготовки їх до атестації;
• упровадження сучасних освітніх систем і технологій, інтерактивних методів організації навчання і виховання;
• організація інформаційно – комунікаційного обслуговування та використання інформаційно – комунікаційних технологій в навчально – виховному процесі;
• вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику досвіду використання інноваційних технологій і сучасних форм організації навчально – виховного процесу.

У закладі здійснюється колективна, групова та індивідуальна методична робота.

            Методична робота в  2017-2018 н.р. здійснювалася  за такими основними напрямками:

• науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;
• інформаційно-методичний супровід педагогічних працівників;
• консультування педагогічних працівників з проблем сучасного розвитку освіти, організації навчально-виховного процесу, досягнень психолого-педагогічних наук.

  Вшколі згідно структури структуру методичної роботи  з педагогами функціонували:

• шкільні МО ( класних керівників та початкових класів);
• робота з молодими та малодосвідченими педагогами;
• інструктивно-методичні наради;
• наради при директорові та при заступнику директора;
• педагогічна рада;
• методична рада. 

Проводилась робота з адаптації молодих педагогів ( до 3-х років) та формування професійних навичок. З цією метою було розроблено план роботи Школи молодого педагога (5 вчителів зі стажем до 3 р.), що включав в себе, основними формами роботи якої були відвідування уроків молодими вчителями у наставників та досвідчених вчителів, методична допомога у роботі з шкільною документацією, плануванням роботи, співбесіди з молодими спеціалістами, анкетування з метою вивчення проблем у роботі, обговорення нормативних документів тощо.

Усю методичну роботу в школі координує методична рада як основний дорадчий орган методичної роботи школи. Протягом року було проведено 5 засідання методичної ради школи, на яких розглянуті питання:

• Про організацію роботи над методичною проблемою школи;
• Про затвердження плану підготовки та проведення атестації педагогічними працівниками;
• Про організацію роботи із обдарованими учнями;
• Про організацію роботи з молодими вчителями;
• Про вивчення досвіду роботи вчителя біології Гарбарчук В.М.

Протягом 2017-2018н.р. продовжували свою діяльність шкільні методоб'єднання класних керівників (кер. Данилік Т.Г.) та початкових класів (кер. Кухари к Л.Н.). Було проведено по 4 засідання, на яких розглядались питання:

• Методичні рекомендації щодо планування та організації виховної роботи у 2017-2018 н.р.;
• Про роботу щодо впровадження та удосконалення виховних форм відповідно до «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів»;
• Про формування духовно-патріотичної компетентності учнівської молоді;
• Про опрацювання нормативних документів МОНУ;
• Про впровадження інноваційних технологій навчання з метою розвитку творчого потенціалу молодших школярів;
• Про адаптацію першокласників до шкільного колективу;
• Про розвиток розумових та пізнавальних здібностей на уроках через використання різновидів наочності, ТЗН.

Також зверталась увага на роботу молодих класних керівників (Токарчук Л.Ф. (6кл.), зокрема проводились індивідуальні співбесіди, консультації, вивчались труднощі в організації виховної роботи в класі.

Продовжилась робота щодо впровадження та реалізації Державного стандарту загальної початкової освіти. На засіданнях шкільного методобєднання вчителів початкових класів обговорювались ряд нормативних документів щодо організації начально – виховного процесу в початковій школі в умовах переходу на новий Державний стандарт..

Відповідно до плану роботи школи на 2017-2018 н.р. та перспективних планів вивчення стану викладання навчальних предметів та системи роботи вчителів школи протягом року було проведено вивчення стану  викладання - англійської мови в 1-4 класах (наказ від 29.12.2017р. № 134), основ здоров’я у 1-9 класах (наказ від 12.02.2018р. № 13), образотворчого мистецтва у 5-9 класах (наказ від 12.02.2018р. № 11), української мови та літератури (педрада від 27.12.2017. № 9).

Вивчено систему роботи вчителя Віліч Г.С. (наказ від 02.02.2018р. № 10)

Було проведено щорічні заходи щодо організації та проведення атестації у 2017-2018 н.р. Зокрема, було проведено 4 засідання атестаційної комісії (згідно плану), видно наказ «Про створення атестаційної комісії І рівня» та «Про підсумки атестації вчителів школи у 2017-2018н.р.»,  створено електронні портфоліо вчителів школи та представлено їх на засіданні атестаційної комісії у березні, 2018року.

Протягом року проводилися методичні оперативки з метою ознайомлення з нормативними документами, державними стандартами викладання окремих предметів, передовим педагогічним досвідом, новинками методичної літератури, періодичних видань з предметів тощо.

Найважливішою індивідуальною формою науково-методичної роботи є самоосвіта педагогів. До найважливіших завдань самостійної роботи учителів відносились: вивчення нових програм і підручників, аналіз їхніх дидактичних та методичних особливостей; самостійне засвоєння нових технологій навчально-виховного процесу; оволодіння методологією і методикою педагогічного дослідження; активна участь у роботі науково-методичних семінарів і методичних об'єднань, різних творчих груп; підготовка методичних розробок; систематичне вивчення передового педагогічного досвіду.

Було проведено творчі звіти вчителів, що атестувались  та серію відкритих уроків  вчителів, що дало змогу підсумувати роботу педагогів за весь міжатестаційний період.

Основні завдання щодо поліпшення методичної бази освітньої діяльності у 2018-2019н.р.:

• організація неперервного вдосконалення фахової майстерності та підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів, підготовка їх до атестації;
•  проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, вивчення, узагальнення і поширення ефективного педагогічного досвіду;
•  робота з обдарованими дітьми, підготовку до ефективної участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах із базових дисциплін, конкурсів, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт МАН України;

- сприяння видавничій діяльності вчителів;

– інформаційне забезпечення педагогічних працівників із проблем освіти, педагогіки, психології, науки і ефективного педагогічного досвіду;

– упровадження інноваційних технологій у роботу педагогів школи;

– підвищення ролі ШМО у безперервній освіті педагогів

Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення

Адмінстрацією навчального закладу постійно здійснюється контроль за виконанням планів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробляються рекомендації щодо їх покращення. Контролю підлягають:

•  Кількість годин, відведених на вивчення предметів за навчальними програмами;
• Фактична кількість використаних годин:

• Використання годин інваріантної та варіативної складових навчального плану;
• Відповідність вивчення навчального матеріалу календарному плануванню;
• Послідовність вивчення навчального матеріалу й дотримання кількості годин, визначених програмою на кожну тему.

• Виконання вчителями вимог навчальних програм:

• Кількість проведених   контрольних, лабораторних, практичних робіт згідно з  графіком, творчих робіт, робіт з розвитку зв’язного мовлення, уроків позакласного читання;
• Розподіл навчального матеріалу;
• Оцінювання результатів навчальних досягнень учнів;
• Проведення тематичного обліку навчальних  досягнень учнів;

• Обєктивність оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вимогам навчальних програм

З метою визначення якості навчальних досягнень учнів та сприяння  підвищенню якості освіти  в школи проводитимуться моніторингові дослідження.

Очікувані результати здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати учитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти

Психолого–педагогічний супровід навчально-виховного процесу здійснюється на   основі річного плану роботи  за основними видами діяльності:  діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогностика.

Діагностична робота спрямована на одержання необхідної інформації щодо особистості окремого учня, особливостей первинного колективу та референтих груп учнів із метою виявлення найбільш оптимальних шляхів оптимізації освітнього процесу внавчальному закладі, включає в себе  соціально-психологічні та соціально-педагогічні дослідження, моніторинги в школі серед дітей, діагностичні дослідження серед батьків та педпрацівників.

Досліджується рівень соціально – психологічної адаптації учнів 1-их класів до навчання в школі та рівень адаптації п’ятикласників до нових умов навчання. Результати даних досліджень були систематизуються, представляються дирекції школи..

Особлива увага приділяється діагностиці інтересів та схильностей учнів 9-х класів. Робота спрямована на надання психологічної допомоги старшокласникам у професійному самовизначенні та побудові ними життєвих перспектив, особливо з опорою на рівень сформованості життєвих компетенцій.

Вивчається проблема жорстокості, проявів насильства в учнівському середовищі, комп’ютерній залежності, проблем лихослів’я, стану вживання учнівською молоддю наркотичних речовин, алкоголю, тютюну.

Корекційно-відновлювальна робота проводиться в формі індивідуальних та групових занятьза запитом класних керівників, батьків, адміністрації та за результатами  психодіагностичних досліджень з учнями. Індивідуальна робота з школярами здійснюється з метою розвитку когнітивної сфери та подолання негативних проявів у спілкуванні, зниження рівня тривожності.

Групові, корекційні та розвивальні заняття проводяться з учнями початкової, середньої та старшої ланок школи направлені на формування соціальних і комунікативних умінь, необхідних для встановлення міжособистісних відношень з однолітками і відповідних рольових стосунків з вчителями; розвитку у дітей когнітивних умінь і здібностей, необхідних для успішного навчання в школі; стійкої самооцінки та низького рівня шкільної тривожності; формування свідомої поведінки; розвиток обдарованості; знайомство зі світом професій.

Консультативна робота, яка проводиться у навчальному закладі включає в себе консультації педагогічних працівників, батьків, та учнів.

Просвітницька робота з батьками, учнями, вчителями проводиться у формі ділових  ігор, занять з  елементами тренінгу,  психологічних вернісажів, презентаційних меседжів.

Педагоги школи є активними учасниками  психологічних семінарів, психолого-медико-педагогічних  консиліумів.

Найбільша увага здобувачів освіти, педагогів та батьків звертається на вплив інформаційних технологій на психічне здоров’я учнів, профілактику дитячого суїциду, причини виникнення дитячої агресивності, готовність старшокласників до проходження ДПА, виховання культури поведінки у дітей, розв’язання конфліктних ситуацій у сім’ї, профілактику шкільного булінгу.

Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників

Важливою складовою кадрової політики є система роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Робота з педагогічними працівниками щодо підвищення професійної майстерності здійснюється у відповідності з певною структурою:

- індивідуальні, групові, колективні форми роботи;

- курси, спецкурси підвищення кваліфікації педагогів;

- участь у конкурсах професійної майстерності;

- школа молодогопедагога, наставництво;

- самоосвіта та атестація педагогів;

- вивчення, узагальнення та поширення досвіду;

- публікації власних наробок;

- участь у виставці «Творчі сходинки педагогів Волині»

Згідно з річним планом роботи школи підвищили свій професійний  рівень та пройшли курсову підготовку 3  вчителів з таких напрямів: математика – 1, педагог - організатор – 1,курси морально - духовного спрямування – 1.

Підвищення самоосвітнього рівня та акмеологічної культури педагогів прослідковується за такими напрямами:

• участь в семінарах різеого рівня ,інших методичних заходах;
• публікації у фіхових виданнях, розміщення матеріалів на вчительських сайтах;
• участь у професійних конкурсах ,виставках.

Протягом 2017/2018 навчального року організовано та проведено методичні заходи:

• Участь у пленарному та секційних засіданнях серпневої конференції;

• Згідно плану були проведені 2 предметні тижні: лютий – тиждень історії, квітень – тиждень основ здоров’я.

Згідно графіку проведено такі відкриті уроки:

1. Урок алгебри у 7 класі на тему: «Добуток різниці та суми двох виразів», вчитель  Драч О.В.

2. Виховна година у 8 класі на тему: «Права дитини. Їх реалізація в суспільстві», класний керівник Віліч Г.С.

3. Урок хімії у 7 класі на тему: «Фізичні і хімічні явища. Хімічні реакції та явища. що їх супроводжують», вчитель Гарбарчук В.М.

4. Урок природознавства у 4 класі на тему: «Океани Землі» - Кошелюк Г.Ф.

5. Урок математики у 3 класі на тему: «Додавання і віднімання круглих сотень і десятків. Розширена задача на зведення до одиниці» -Романчук С.М.

6. Урок математики у 2 класі на тему: «Дія ділення. Задачі дії різного ступеня» (Кухарик Л.Н.)

7. Урок природознавства  у 2 класі на тему: «Луки. Рослини і тварини лук» (Кухарик О.Ю.)

8. Урок англійської мови у 4 класі на тему: «День народження» - Медведюк Л.В.

9. Виховна година у 1 кл на тему: «Мандруємо стежиною добра» (Гарбарчук Л.В.)

10. Гарбарчук В.М.- виховна година у 7 класі на тему: «Цінність людини у її унікальності».

Відкриті уроки і виховні години обговорювалися на засіданнях методоб'єднань. Отримали високу оцінку колег.

Педагоги, які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року (Наказ МОНУ від 15.01.2018 р. № 34 та №36), Кошелюк Г.Ф., Тарасюк Л.Й., Віліч А.М. проходили дистанційний онлайн - курс для ознайомлення з новим Державним стандартом початкової освіти та методиками компетентнісного навчання.

Було враховано побажання педагогічних працівників щодо змісту, методів і форм проходження курсів. Паралельно з курсами широко застосовувалися можливості самоосвітньої діяльності: кожен педагог займався самовдосконаленням згідно індивідуальних планів самоосвіти.

Вивчався досвід учителів, що атестувалися. Чергову атестацію пройшли:

Віліч Г.С., вчитель історії, підтверджено раніше присвоєну кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «старший учитель».

Данилік Тамара Григорівна, вчитель основ здоров’я, присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії».

5 учнів взяли участь у ХVIІІ Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика. ІІ місце районного туру зайняв учень 4 класу Токарчук Богдан (вчитель Кошелюк Г.Ф.).

Цілеспрямовано здійснювалася позакласна робота, гурткова робота, що забезпечувало мотивацію учнів у навчанні. Учні початкової школи займалися у гуртку «Основи театральної грамоти».

Значну роль в організації шкільної методичної роботи відіграє педагогічна рада, на засіданнях якої розглядаються питання ефективності викладання предметів, виховної роботи, впровадження перспективного педагогічного досвіду, заслуховується звіт про методичну роботу тощо.

Також  вчителі школи взяли участь у конкурсі «Творчі сходинки педагогів Волині» – Віліч Г.С., вчитель історії та Медведюк Л.В., вчитель англійської мови.

Професійна підготовка вчителя не закінчується у стінах навчального закладу. Вона продовжується протягом усієї педагогічної діяльності.

Таким чином педагоги школи долучаються до творчої діяльності, мають змогу бути обізнаними із сучасними технологіями навчання, що сприяє підвищення їхньої фахової майстерності. Окремі вчителі навчального закладу мають ряд сертифікатів, які засвідчують їхнє право надавати якісні освітні послуги. Наявність сертифікатів дає можливість формувати ключові компетентності в здобувачів освіти, використовувати між предметні зв’язки, інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

У 2017-2018 н.р. пройшли курсову перепідготовку:

У 2018-2019н.р. пройдуть курси підвищення кваліфікації вчителі Нестерук Н.П. (керівники, початкові класи), Данилік Т.Г. (труд.навч.), Гарбарчук Л.В. (початкові класи), Кошелюк О.М. (українська мова, література).

ТАБЛИЦЯ 1

ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Навчальний план для початкової школи (1 клас)

 з навчанням українською мовою

відповідно НУШ-2 додатка 1 до наказу №268 від 21.03.2018

ТАБЛИЦЯ 2

ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Навчальний план для початкової школи

з навчанням українською мовою

відповідно додатка 1 до Типової освітньої програми

(наказ МОН України від 20.04.2018р. № 407)

2-4класи

ТАБЛИЦЯ 4

ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Перелік навчальних програм для 1 класу

(затверджені наказом МОН України від 21.03.2018 №268)

Перелік навчальних  програм для 2-4 класів

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

ТАБЛИЦЯ 3

ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою відповідно до додатка 1 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018р. № 405)  5-9  класи  

ТАБЛИЦЯ 5

ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Перелік навчальних  програм для 5-9 класів

                   Перелік програм для реалізації варіативного компоненту

                                                        на 2018-2019 н.р.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

                             ОСНОВНА ТА СТАРША ШКОЛА

Перелік навчальних програм

І ступінь

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

ІІ ступінь

5 клас 

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас